на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова) 

2019 рік

Рускуліс Л.В. «Методична система формування лінгвістичної компетентності майбутніх учителів української мови у процесі вивчення мовознавчих дисциплін» (експертний висновок у спеціалізованій ученій раді Д 67.051.03 Херсонського державного університету)

2018 рік

Грона Н.В. «Система підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь» у спеціалізованій ученій раді Д 26.133.05 у Київському університеті імені Бориса Грінченка

Текст відгуку опонента

У дисертації науково обґрунтовано теоретико- методичні засади та розроблено лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування текстотворчих умінь у молодших школярів. Визначено принципи формування текстотворчої компетентності студентів педагогічного коледжу і закономірності формування текстотворчих умінь в учнів початкових класів; розкрито й уточнено сутність базових понять дослідження «текстотворча діяльність», «текстотворча компетентність», «лінгводидактична система підготовки студентів педагогічного коледжу». Створено модель формування текстотворчої компетентності студентів педагогічного коледжу, запропоновано ефективні технології підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь; визначено рівні сформованості в учнів текстотворчих умінь та текстотворчої компетентності у майбутніх учителів початкових класів; розроблено лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь. Лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь схарактеризовано як складний, відкритий динамічний комплекс, який охоплює мету, зміст освіти, педагогічне цілепокладання, технології, методи, засоби, а також взаємодію суб’єктів освітнього процесу на засадах рівноправного партнерства. Змістовий аспект пропонованої лінгводидактичної системи підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів текстотворчих умінь передбачає введення спецкурсу «Формування в учнів початкових класів умінь працювати з текстом: теорія і практика», завданнями якого визначено: 1) розширення знань студентів щодо понять «текст», «текстотворча діяльність», усвідомлення функційних можливостей, виховного потенціалу тексту в системі лінгводидактичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; 2) формування у студентів умінь організовувати учнів до роботи з текстами різних типів; 3) активізація пошуку відповідних форм і методів роботи; 4) розвиток у студентів прагнень до інноваційності, креативності та саморозвитку під час текстотворчої діяльності.

 

Нищета В.А. «Методика формування риторичної компетентності учнів основної школи в процесі навчання української мови» (експертний висновок у спеціалізованій ученій раді Д 67.051.03 Херсонського державного університету)

Гриджук О.Є. «Теоретико-методичні засади формування мовнокомунікативної компетентності майбутніх фахівців лісотехнічних спеціальностей» (експертний висновок у спеціалізованій ученій раді Д 67.051.03 Херсонського державного університету)

2017 рік

Яценко Т. О. Тенденції розвитку методики навчання української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)» зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська література) (експертний висновок у спеціалізованій ученій раді Д 26.133.05 Київського університету імені Бориса Грінченка)

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02 – теорія та методика навчання (українська мова) 

2021 рік

Галаєвська Л.В. «Розвиток діалогічних умінь учнів 8-9 класів на уроках української мови» (в спеціалізованій ученій раді К 26.133.05 у Київському університеті імені Бориса Грінченка)

Текст відгуку

2019 рік

Семенів Н.Л. «Лінгводидактичні засади створення і використання електронного підручника української мови для 5 класу (на матеріалі розділів: Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія)» (в спеціалізованій ученій раді К 26.133.05 у Київському університеті імені Бориса Грінченка)

Текст відгуку

Шкавро В.В. «Методика тестового контролю навчальних досягнень майбутніх учителів української мови і літератури з мовознавчих дисциплін» в спеціалізованій ученій раді К 26.133.05 у Київському університеті імені Бориса Грінченка

У роботі схарактеризовано класифікаційні ознаки тесту як інструмента вимірювання навчальних досягнень суб’єктів освітнього процесу (валідність; достатній рівень складності; об’єктивність і надійність;  репрезентативність; значущість і дискримінантність; достовірність, науковість) та типологію тестів (навчальні, контрольні, альтернативні, варіативні, послідовні,  конструктивні, ланцюгові, тематичні,  ситуативні, а також тести успішності та комп’ютерні тести); з’ясовано й  уточнено сутність базових понять дослідження: «тест», «тестування», «тестовий контроль навчальних досягнень майбутніх учителів української мови і літератури». Зміст поняття «тестовий контроль навчальних досягнень майбутніх учителів української мови і літератури» потлумачено як інструмент діагностування (поточного та підсумкового), що містить кваліметрично вивірену систему тестових завдань і передбачає стандартизовану процедуру проведення, заздалегідь спроектовану технологію оброблення та аналізу результатів тестування. Проаналізовано зміст навчально-методичного забезпечення для тестового контролю навчальних досягнень суб’єктів освітнього процесу; встановлено переваги тестів над іншими формами контролю. Визначено критерії: когнітивний, діяльнісний, професійно-зорієнтований та показники рівнів сформованості лінгвістичної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури; розроблено методику тестового контролю навчальних досягнень майбутніх учителів української мови і літератури з мовознавчих дисциплін,  якою передбачено створення різних типів тестів з урахуванням  обґрунтованих у педагогічній науці принципів, методів,  форм оцінювання тестових завдань трьох рівнів складності та оптимальне поєднання на заняттях із мовознавчих та лінгводидактичних дисциплін традиційних (бланкове тестування) та інноваційних форм (електронні платформи) тестового контролю навчальних досягнень.

2018 рік

Костолович Т.В. «Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх учителів української мови і літератури у процесі вивчення фонетики й орфоепії» (експертний висновок у спеціалізованій ученій раді Д 26.133.05 Київського університету імені Бориса Грінченка)

Микитенко В.О. Форування мовної особистості студента в процесі вивчення синтаксису у багатопрофільних коледжах (експертний висновок у спеціалізованій ученій раді Д 26.133.05 Київського університету імені Бориса Грінченка)

2017 рік

Божко О. П. “Формування текстотвірних умінь учнів основної школи в процесі вивчення синтаксису складного речення” в спеціалізованій ученій раді Д 67.051.03 ХДУ

У дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику формування текстотвірних умінь учнів основної школи в процесі навчання синтаксису складного речення. На основі аналізу лінгвістичної, психологічної, психолінгвістичної й лінгводидактичної літератури обґрунтовано теоретичні засади дослідження; виділено текстотвірні вміння учнів, що забезпечують перебіг текстотвірної діяльності; визначено критерії, показники й схарактеризовано рівні сформованості текстотвірних умінь учнів. Розроблено лінгводидактичну модель формування текстотвірних умінь учнів 5–9-х класів у процесі навчання синтаксису складного речення й експериментальну методику роботи з текстом, що ґрунтувалася на особистісно орієнтованому, компетентнісному, комунікативно-діяльнісному, когнітивному, функційно-стилістичному й текстоцентричному підходах, передбачала поєднання традиційних і сучасних принципів, методів, прийомів, засобів навчання й застосування спеціальної системи вправ. Формування текстотвірних умінь учнів основної школи відбувалося поетапно: на мотиваційно-опорному етапі в 5-му класі, практично-формувальному етапі в 6–8-му класах і пізнавально-систематизувальному – у 9-му класі. Результати формувального етапу експерименту підтвердили достовірність висунутої гіпотези й довели ефективність пропонованої методики.

2016 рік

Діденко Н.М. «Методика позакласної роботи з української мови у процесі профільного навчання» в спеціалізованій ученій раді К 26.133.05 у Київському університеті імені Бориса Грінченка

У роботі обґрунтовано теоретичні засади організації позакласної роботи з української мови в процесі профільного навчання; уточнено сутність поняття „позакласна робота з української мови у процесі профільного навчання”; розроблено методику позакласної роботи у профільних класах; визначено критерії і показники сформованості мовної і мовленнєвої компетентностей учнів профільних класів; удосконалено змістово-процесуальне і методичне забезпечення позакласної роботи; подальшого розвитку набули положення про організацію позакласної роботи з української мови. Одержані результати можливо використовувати в навчально-виховному процесі профільної школи, під час викладання української мови в коледжах, створення програм мовних гуртків, спецкурсів, факультативів, посібників з позакласної роботи нового покоління, електронних курсів з української мови для профільних класів; у практичній діяльності вчителів-словесників. Результати експерименту підтвердили ефективність пропонованої методики позакласної роботи з української мови у процесі профільного навчання.

2015 рік

Зінченко В.М. «Методика формування мовно-мовленнєвих компетентностей на засадах системного підходу учнів старших класів гімназії» в спеціалізованій ученій раді К 26.133.05 у Київському університеті імені Бориса Грінченка

Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування мовно-мовленнєвих компетентностей на засадах системного підходу учнів старших класів гімназії. Розкрито провідні тенденції розвитку методики формування мовно-мовленнєвих компетентностей старшокласників в умовах профільного навчання мови, з’ясовано етапи формування мовної, лінгвістичної, мовленнєвої і комунікативної компетенцій учнів. Уточнено й обґрунтовано сутність базових понять дослідження, проаналізовано навчально-методичне забезпечення здібних учнів старших класів гімназії, психолого-педагогічні умови формування мовно-мовленнєвих компетентностей здібних й обдарованих учнів. У процесі експериментально-дослідного навчання доведено ефективність методики формування мовно-мовленнєвих компетентностей учнів старших класів гімназії. Порівняльний аналіз результатів експериментального навчання показав позитивну динаміку рівнів сформованості мовної, лінгвістичної, мовленнєвої та комунікативної компетентностей учнів старших класів гімназії, що підтвердило доцільність запропонованої моделі.

2013 рік

Тарасевич Я.Ю. “Методика навчання риторики в старших класах профільної школи” в спеціалізованій ученій раді в спеціалізованій ученій раді К 26.133.05 у Київському університеті імені Бориса Грінченка

Проаналізовано лінгвістичні, психолого-педагогічні, лінгводидактичні засади формування риторичної компетентності старшокласників на уроках української мови. Розкрито сутність понять “риторична компетентність учня профільної школи”, “супровідні риторичні вправи”, розроблено критерії відбору риторичних текстів для уроків української мови. Експериментально-дослідне навчання засвідчує, що рівень сформованості риторичної компетентності учнів старших класів профільної школи підвищиться за умов: забезпечення на уроках української мови риторичного середовища, передусім за рахунок використання комунікативно значущої інформації, систематичного застосування спеціальних і супровідних риторичних вправ; упровадження жанрового аспекту навчання української мови через ознайомлення з різними жанровими моделями, риторичними вимогами до них; систематичної реалізації внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, що сприяє формуванню здатності успішно застосовувати здобуті знання мови, набуті мовленнєві вміння та навички в різноманітних комунікативних ситуаціях.

2011 рік

Гнаткович Т.Д. “Формування мовної компетентності учнів основної школи у процесі вивчення синтаксису” в спеціалізованій ученій раді ХДУ

Проведено аналіз лінгвістичних, психологічних, психолінгвістичних і лінгводидактичних засад формування мовної компетентності учнів V – IX класів під час вивчення синтаксису. Обгрунтовано сутність, основні завдання реалізації компетентнісного підходу до вивчення синтаксису в V – IX класах і формування мовної компетентності. З’ясовано складники мовної компетентності та визначено специфіку їх використання у вивченні синтаксичного рівня мови з урахуванням досягнень сучасної лінгводидактики та розроблено методику формування мовної компетентності учнів основної школи під час вивчення синтаксичних явищ на текстовій основі. Визначено критерії та рівні сформованості мовної компетентності учнів основної школи під час вивчення синтаксису. Розроблено й обгрунтовано типологію мовно-комунікативних синтаксичних вправ з проекцією на засвоєння граматичних знань, умінь, навичок, що сприяє формуванню й удосконаленню в учнів мовної компетентності в репродуктивних і продуктивних видах комунікативної діяльності. Розроблено програму та лінгводидактичну модель навчання синтаксису на компетентнісній та когнітивно-комунікативній засадах. Упроваджено поетапну методику формування мовної компетентності учнів у процесі вивчення синтаксичних одиниць на текстовій основі, комплексну систему роботи над синтаксичним матеріалом, спрямовану на формування в учнів основної школи мовних знань, умінь і навичок.

2010 рік

Бабенко О.А. “Формування інтонаційних умінь і навичок старшокласників як засіб творення усних висловлювань” в спеціалізованій ученій раді Інституту педагогіки НАПН України

Наведено психолінгвістичні, лінгвістичні, текстологічні, лінгвостилістичні, дидактичні та методичні засади формування вмінь і навичок роботи над уживанням інтонаційних засобів у текстах різних стилів на уроках української мови в учнів 9 – 11 класів. Визначено шляхи та засоби їх реалізації. Обгрунтовано та перевірено методику формування інтонаційних умінь і навичок учнів з урахуванням комунікативно-діяльнісного та функціонально-стилістичного підходів, визначено підходи до оцінювання рівнів сформованості інтонаційно-стилістичних умінь старшокласників, удосконалено технологію вивчення відомостей зі стилістики. Доведено, що розроблена методика сприяє вдосконаленю сучасного навчально-виховного процесу, розвитку зв’язного мовлення старшокласників, їх комунікативних здібностей, формуванню мовленнєвої, комунікативної компетентностей учнів, підвищенню культури усного мовлення школярів у цілому.

2009 рік

Алєксєєва Л.О. „Робота над уживанням учнями 5-7 класів виражальних мовних засобів у текстах різних стилів” в спеціалізованій ученій раді Інституту педагогіки НАПН України

Розглянуто лінгвістичні, психолого-педагогічні та методичні засади формування вмінь і навичок роботи над уживанням виражальних мовних засобів у тестах різних стилів на уроках української мови в учнів V – VII класів. З’ясовано шляхи та засоби їх реалізації. Науково обгрунтовано, розроблено й експериментально перевірено розосереджену методику формування вмінь і навичок сприймати, розуміти та відтворювати виражальні мовні засоби (з урахуванням сучасних підходів) на уроках української мови у зазначених класах. Удосконалено критерії визначення рівнів сформованості вмінь відтворювати виражальні одиниці у даних текстах. З’ясовано етапність роботи над цими засобами у текстах художнього, розмовного та публіцистичного стилів. Визначено місце розсередженої підготовчої роботи на уживанням виражальних мовних засобів у текстах різних стилів на уроках української мови в V – VII класах. Перевірено послідовність роботи над виражальними одиницями мови з урахуванням вікових особливостей учнів і вивчених стилів. Доведено, що розроблена методика сприяє вдосконаленню сучасного навчально-виховного процесу, розвитку зв’язного мовлення в учнів, їх комунікативних здібностей, підвищенню якості роботи над переказами, творами.

2008 рік

Ковальчук Н.П. „Система роботи над формуванням пунктуаційних навичок в учнів основної школи” в спеціалізованій ученій раді Інституту педагогіки НАПН України

Дисертаційне дослідження присвячено аналізові системи роботи над виробленням пунктуаційних умінь і навичок в учнів 5 – 9 класів. Визначено і науково обґрунтовано основні етапи розвитку методики вивчення пунктуації, з’ясовано її особливості. Зосереджено увагу на діяльнісному підході до вивчення пунктуації в школі. У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено систему навчання пунктуації в основній школі, що сприяє успішному засвоєнню знань і формуванню в учнів умінь і навичок з пунктуації. Суть запропонованої і апробованої методики полягає у продуктивному ознайомленні учнів з пунктуаційними поняттями, у використанні раціональної системи пунктуаційних вправ (за послідовністю виконання: підготовчі,основні, узагальнювальні; за змістом мовного матеріалу: синтаксичні, пунктуаційні, пунктуаційно-стилістичні, граматико-стилістичні); у дотриманні загальнодидактичних і власне методичних принципів навчання; застосуванні сучасних ефективних методів і прийомів навчання пунктуації; проведенні різнотипних уроків; створенні електронного посібника. Ефективність методики теоретично обґрунтовано й експериментально доведено.

ukUkrainian
en_USEnglish ukUkrainian