Студентам і вчителям


Друк
PDF

Чи вмотивовано використовують у шкільному курсі української мови термін "м’який знак"?

Чи варто знову повертати термін м’який знак у шкільний курс української мови? На нашу думку, це, по-перше, не відповідатиме термінологічному апаратові сучасного академічного правопису; по-друге, порушуватиме принцип наступності між початковою й основною школою.

На підставі наших спостережень зазначимо:

1. В абетках, поданих в академічних лексикографічних працях, виданих НАН України (Інститутом української мови й Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні), ь кваліфіковано саме як знак м’якшення, зокрема:

–  «Український орфографічний словник» за ред. В. Скляренка (К. : Довіра, 2008);

– «Орфоепічний словник української мови в двох томах» за ред. М. Пещак, В. Русанівського (К. : Довіра, 2001);

–  «Словник наголосів» С. Головащука (К. : Наукова думка, 2003) та ін.

2. У чинному «Українському правописі» (§§ 16–17) йдеться про вживання знака м’якшення (наприклад, «У словах баский, боязкий, в’язкий … знак м’якшення не пишеться …» [Український правопис. – К. : Наукова думка, 2010. – С. 20]; «знак м’якшення (ь) не пишеться…» [Там само. – С. 21]), хоча натрапляємо й на використання терміна м’який знак (наприклад, «Не ставиться м’який знак після л у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із    -лк- …» [Там само. – С. 20]).

3. В удосконаленій і доопрацьованій програмі для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою «Українська мова. 1–4 класи», розміщеній на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, уведено термін знак м’якшення (наприклад, «Використання знака м’якшення (ь) та букв я, ю, є, і для позначення м’якості приголосних звуків»).

З огляду на це ми звернулися по консультацію до директора Інституту української мови НАН України пана Павла Гриценка, на що отримали відповідь у формі офіційного листа, у якому зазначено: "... щоб уникнути розбіжностей в уживанні термінів знак м’якшення і м’який знак ... , потрібно вживати термін знак м’якшення".