Студентам і вчителям


Друк
PDF

Абревіатури вуз немає, а Центри довузівської підготовки ще й досі функціюють майже в усіх вишах! Мовна колізія?!

Нарешті в сучасному українському мовленні позанормативний іменник вуз замінено літературним відповідником виш, що є скороченням термінного словосполучення вища школа. Приємно чути іменник виш не лише з уст учених-філологів і вчителів-словесників, але й дикторів більшості центральних телеканалів і радіомовлення, а також натрапляти в друкованих ЗМІ.
Можливо, у когось виникне запитання: а чому раптом з’явився виш і чому не можна послуговуватися узвичаєним словом вуз? Спробую пояснити доступно: якщо іменник вуз є скороченням трьох слів - вищий учбовий заклад, тоді звідки в українській мові взявся похідний прикметник учбовий, від якого іменника утворено його, невже від слова учоба?)
Слово виш не є новим для українців, його відновлено з української мови початку ХХ сторіччя. За граматичними ознаками абревіатура виш (так само як і колись активно використовувана в мовленні абревіатура вуз) є відмінюваною, наприклад: студенти вишу (вишів), вступна кампанія у виші (у вишах), пишатися вишем (столичними вишами). До речі, від цієї абревіатури можна утворювати і прикметникові форми: вишівська методика, вишівський підручник, вишівське навчання, вишівські програми.
Тож чи варто послуговуватися власною назвою Центр довузівської підготовки? Назву вуз з українського літературного мовлення вилучено, а назва Центр довузівської підготовки й досі є! Парадоксально!)
Хотілося б вірити, що випускники українських шкіл незабаром стануть слухачами центрів довишівської підготовки, які функціюють майже при всіх вишах нашої країни!


Друк
PDF

Розробникам тестових завдань у форматі ЗНО-2016

Після ЗНО-2015 з української мови й літератури тривалий час точилася дискусія навколо самих тестових завдань, зокрема формулювань і змістового наповнення їх. З огляду на це, грунтовно проаналізувавши сертифікаційні роботи з української мови й літератури за останні чотири роки, я опублікував низку наукових студій, які, сподіваюсь, стануть у пригоді фахівцям-тестологам, що працюють в УЦОЯО над розробленням тестових завдань у форматі ЗНО-2016:
Омельчук С. А. Нормативне вживання мовознавчих термінів в умовах тестових завдань з української мови у форматі ЗНО / С. А. Омельчук // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна» : зб. наук. пр. – Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2015. – Вип. 57. – С. 149–153.
Омельчук С. А. Синтаксичні моделі умов тестових завдань з української мови у форматі ЗНО / С. А. Омельчук // Тези учасників V Міжнародної науково-методичної конференції «Освітні вимірювання -2015. Реформування зовнішнього незалежного оцінювання: методологія, модель, основні складові» (Одеса, 30 вересня – 2 жовтня 2015 р.) / МОН України ; Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) ; Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянс USETI). – К., Одеса : [б.в.], 2015. – С. 125–126.
Омельчук С. Технологія моделювання умов тестових завдань з української мови / Сергій Омельчук // Українська мова та література. – 2015. – № 17–18. – С. 79–81.
До того ж у першому числі за 2016 рік науково-методичного часопису “Дивослово” можна буде ознайомитися з науковою розвідкою “Граматична структура умови тестових завдань з української мови у форматі ЗНО”.
Разом працюймо над поліпшенням сертифікаційних робіт з української мови й літератури у форматі ЗНО!


Друк
PDF

Санта-Клаус чи Санта Клаус?

У деяких колег виникає питання щодо орфографічного оформлення різдвяного персонажа в західних країнах: писати окремо (Санта Клаус) чи з дефісом (Санта-Клаус).

Відповідно до академічних лексикографічних праць Санта-Клаус потрібно писати з дефісом. Так само, як і Санта-Барбара (місто), Санта-Клара (водосховище), Санта-Марія (острів), Санта-Роза (місто), Санта-Фе (протока). Водночас можна натрапити і на написання окремо Санта Клаус. Це можна пояснити тим, що в англійській мові, з якої походить назва міфологічного персонажа, Santa Claus пишуть окремо.

Зокрема, дивіться словник-довідник Віталія Жайворонка "Велика чи мала літера?" (К.: Наукова думка, 2004).

Друк
PDF

Планування уроків української мови в 7-му класі

Календарно-тематичне планування уроків української мови й української літератури для 7-го класу (з урахуванням змін у програмі) можна знайти на офіційному сайті часопису "Дивослово" за покликанням http://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/2-07_0815.pdf або на цьому сайті в розділі "Матеріали для вчителів".

Друк
PDF

ЗНО-2015 чи 2015-ЗНО? Про порядок слів у формулюваннях умов тестових завдань

У листі, адресованому УЦОЯО, одне з моїх зауважень стосувалося порушення порядку слів в окремих умовах тестових завдань з української мови. На що мені відповіли, цитую: "Погоджуючись із Вашою позицією стосовно важливості дотримання мовних норм у формулюваннях тестових завдань, водночас не сприймаємо Вашу гостру критику в бік розробників тестових завдань як конструктивну, зокрема тому, що Ви як філолог, безсумнівно, знаєте, що порядок слів у реченнях в українській мові є доволі вільним, хоч і не довільним..."

Пропоную порівняти структуру двох умов із зошитів 2015 року різних сесій: У тексті окремо треба писати (основна сесія) – Окремо в тексті треба писати (повторна додаткова сесія).

Погоджуюсь із думкою розробників тестових завдань, що, формулюючи умови, варто ключове слово (тобто слово на позначення актуалізованого в завданні явища) ставити на перше місце. Проте! Чого у двох абсолютно однакових за змістом і способом виконання завданнях різний порядок слів? Цікаво, до яких вимог тестування розробники тестових завдань пристосували такий "надто довільний" порядок слів: стандартизації, автоматизації обролення бланків відповідей, заощадження часу тестованих?

Насамкінець безсумнівно підсумую, що у формально-граматичній структурі зазначених умов ключовим словом, яке спонукає екзаменованого до виконання певної мисленнєвї дії, є прислівник окремо. Тож нормативною є модель «сирконстант способу дії (окремо) + локатив (у тексті) ← головний член односкладного речення (треба писати)».

І ще кілька слів про чергування у-в. У листі-відповіді мене намагалися переконати, що словосполучення "допоможе увійти" відповідає трактуванню цього типу чергування в академічних довідкових виданнях, змістові шкільної програми, Програми ЗНО й підручників і посібників з мови. Але після того, як погортав сертифікаційну роботу з української мови і літератури повторної додаткової сесії, ставлю вже риторичне питання (бо не плекаю надії на отримання відповіді): чого у завданні 58 розробники тестових завдань пишуть "дехто вважає..."? Хіба різні орфографічні правила ілюструють словосполучення "допоможе увійти" і "дехто вважає..."? Прикро! Образливо! І несправедливо!